Галицькі Ростиславичі

18 Май 2009 | написал lesha


Після смерті Володимирка до влади прийшов його син Ярослав, прозваний Осмомислом (1153 – 1187), тобто «людина, що має вісім відчуттів». Він був ще більш видатним політичним діячем, ніж його батько. Спочатку, під враженням такої загадкової батьківської смерті, він упокорився перед Ізяславом й заявив, що віддається під його протекцію. Проте скоро він вирішив продовжити батьківську лінію, й, не віддаючи Погоринську волость Ізяславові, втягнувся з ним у війну. В 1154 р. Під Теребовлем відбулась кривава битва в якій Ізяславом були вбиті всі полонені галичани. Проте, Ізяслав скоро помер і Ярослав звільнився від небезпечного ворога. Він зав’язав широкі дипломатичні зв’язки,- з візантійським імператором, з угорським королем, з німецьким імператором Фрідріхом Барбароссою. Спирався також і на поміч Юрія Довгорукого з донькою якого був одружений.
За свого правління він розширив кордони князівства аж до гирла Дністра, що у теперішній Молдові. Розвивалася торгівля, яка збагачувала землю й давала князю ресурси для утримання сильного війська й активної закордонної політики. Галич став великим торгівельним і культурним осередком. В цьому місті перехрещувалися впливи Візантії й Західної Європи, пам’яткою яких лишилися останки Пантелеймонівського храму, що носить риси двох стилів: візантійського й романського. В Галичі за Ярослава Осмомисла було закладено єпископську катедру.



Вже за Володимира дуже великого значення набула боярська верства, що поступово перетворилась в родову й земельну аристократію з колишніх старих дружинників. Вони мали великий вплив на князя й сподівались тримати його в руках й самими правити замість нього. Ярослав Осмомисл мав проблеми в своїх родинних справах. Він не любив своєї шлюбної жінки Ольги Юрієвни, а тому залишив її і взяв собі за жінку Настасію з боярської родини Чагровичів. Він мав од неї сина Олега. Набуття її роду великого значення при дворі викликало заздрість інших бояр. Тому вони спалили її на вогнищі як чарівницю й вбили всю родину Чаговичів, взявши від князя присягу повернути Ольгу Юрієвну, яка перед цим мусила тікати зі своїм сином Володимиром до Польщі. Проте вона знову покинула його й повернулась на батьківщину – Суздаль, де скінчила вік в чрницях. Її син Володимир також був вимушений шукати притулку у Путивілі у свого швагра Ігоря. У 1187 р. Ярослав Осмомисл помер, розподіливши державу між обома синами. Проте бояри вигнали Олега, сина Настасії, й Володимир залишився правити один. Але він був п’яницею та розпусником і не міг дати собі ладу з боярами, які збунтувавшись вигнали його з Галича у 1188 р., змусивши рятуватись його в Угорщині. Натомість бояри запросили до себе на князівство талановитого Романа Мстиславича волинського, внука Ізяслава II київського з роду Мономаховичів.
Угорський король Бела III пообіцяв Володимиру повернути його на престол, проте, прийшовши разом із військом до Галичу, витіснив Романа й проголосив себе “королем Галичини”, залишивши за намічника свого сина Андрія у 1189 р. На початку бояри були задоволені Андрієвим правлінням, оскільки фактично самі правили державою. Проте, скоро населення розчарувалося в ньому. Особливо проти Угорської влади повстало православне духовенство, і київський митрополит почав закликати усіх князів, щоб вони визволили Галицьку землю з-під влади чужоземців. Тим часом Володимир втік від короля Бели, що тримав його в арешті, до імператора Фрідріха Барбаросси прохати по допомогу. Проте Фрідріх був зайнятий приготуванням до хрестоносного походу, а тому доручив своєму васалу - польському королю Казимиру Справедливому, допомогти Володимиру. Коли князь з польським військом з’явився в Галичу, угрів було вигнано й Володимир знову сів на Галицький престол.Угорська окпація тривали всього лише один рік, а після повернення влади Володимиру він правив цими землями аж до своєї смерті у 1199 р., спираючись на протекцію свого дядька Всеволода Суздальського. З його смертю припинилася в Галичині династія Ростиславичів, оскільки два сина Володимира залишились в Угорщині й білше на Україну не повернулись.





Метки: История других стран

Вы читаете » "Галицькі Ростиславичі"

Статьи по теме:

ЗА ЧТО КАЗНЯТ В НАШЕ ВРЕМЯ?
60-е начало 70-х – кризисные явления
Вмешательство Помпея в дела Иудеи
Путешествие Васко да Гама и открытие морского пути в Индию
О ТВОРЧЕСКОМ НАСЛЕДИИ ЭРАЗМА РОТТЕРДАМСКОГО
Архивы ↓

Rambler's Top100